Вплив розв'язаної війни Росією проти України на права людини продовжував затьмарювати всі інші питання прав людини в країні. Станом на вересень, від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року загинуло щонайменше 9614 мирних жителів і понад 17535 було поранено. Мільйони людей були змушені виїхати за кордон або переселитися в інші регіони країни.
Впродовж року російські військові скоювали воєнні злочини та інші злочинства на території України. Їхні атаки були невибірковими та неспівмірними, внаслідок чого гинули й зазнали тяжких поранень мирні жителі, були зруйновані життєво важливі об'єкти інфраструктури та культурно-історичного значення. Згідно з висновками слідчої групи ООН, масове застосування російськими військовослужбовцями тортур і безперервні обстріли об'єктів енергетичної інфраструктури можуть бути прирівняні до злочинів проти людства. Ймовірно саме російські війська в червні зруйнували Каховську гідроелектростанцію в Херсонській області. Тоді люди втратили засоби існування, а навколишньому середовищу було завдано серйозної шкоди. Російська армія неодноразово обстрілювала критично важливі порти та зернові комплекси в Україні, що мало тяжкі наслідки для українців і мільйонів людей, які голодують по всьому світу.
У березні судді Міжнародного кримінального суду (МКС) видали ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини в Росії за незаконну депортацію і вивезення українських дітей з окупованих територій України в Росію.
Російські військові застосовували як касетні боєприпаси, так і заборонені протипіхотні міни. Збройні сили України теж використовували касетні боєприпаси. Крім того, є переконливі докази застосування ними протипіхотних мін у 2022 році. Влада пообіцяла провести розслідування цих інцидентів. Україна залишається однією з найбільш замінованих країн світу: близько 174000 квадратних кілометрів її території заміновано та всіяно боєприпасами, що не розірвалися. На розчищення можуть знадобитися десятки років.
Україна досягла певного прогресу у проведенні реформ, необхідних для отримання статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. Уряд вжив заходів щодо викорінення деяких форм корупції. Досягнуто певних успіхів у проведенні судової реформи, однак результати реформи Конституційного суду є суперечливими. Викликає занепокоєння той факт, що діти, зокрема діти-інваліди, як і раніше потрапляють до спеціалізованих установ. Ухвалений 2022 року закон про колабораціонізм і його правозастосування піддають критиці як українське громадянське суспільство, так і міжнародні організації.
Невибіркові атаки
Збройні сили Росії продовжували здійснювати атаки по населених пунктах із застосуванням зброї вибухової дії, чим наражають на небезпеку мирне населення. Унаслідок обстрілів пошкоджено цивільні об'єкти, зокрема житлові будинки, лікарні та школи. Через російські удари по енергетичній інфраструктурі зникає електроенергія. Як наслідок, мільйони громадян, зокрема люди з інвалідністю, не можуть отримувати медичну допомогу, освіту та інші необхідні послуги.
В оприлюдненому в березні звіті Слідчої комісії ООН (СК ООН) зазначено, що впродовж року збройні сили України теж здійснили кілька «ймовірно, невибіркових атак. Також мали місце два випадки, які можна кваліфікувати як воєнні злочини».
У січні російські військові завдали удару по житловому будинку в Дніпрі. Було зруйновано 236 квартир, загинули 45 мирних жителів, зокрема 6 дітей, і щонайменше 80 дістали поранення.
Внаслідок ракетного удару по популярній піцерії у Краматорську в червні загинули 13 людей, зокрема відома письменниця Вікторія Амеліна. 61 людина дістала поранення. Також у червні через завданий російськими ВПС авіаудар по п'ятиповерховому житловому будинку в Кривому Розі загинули 12 людей і 36 дістали поранення.
Впродовж року російські військові неодноразово завдавали ракетних ударів по Одесі та атакували місто безпілотниками, через що загинули та зазнали поранень мирні жителі, було пошкоджено та зруйновано зернові термінали, пам'ятки історії та культури. У липні у Львові керовану ракету було випущено по житловому комплексу – загинули 10 мирних жителів, 48 дістали поранення. Human Rights Watch заявила, що попри наявність у безпосередній близькості українських військових об'єктів, застосування російськими збройними силами керованого боєприпасу з бойовою частиною великої руйнівної сили для ураження житлового комплексу в житловому районі необхідно розслідувати як воєнний злочин.
Після деокупації Херсона та відступу на лівий берег Дніпра в листопаді 2022 року російська армія регулярно обстрілює з артилерії місто та навколишні райони.
У жовтні внаслідок ракетного удару по селу Гроза в Харківській області загинули 59 мирних жителів, які прийшли на похорон військовослужбовця. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) розслідувала обставини цього обстрілу, визнала його найсмертоноснішим за кількістю жертв серед мирного населення з лютого 2022 року та не виявила жодних ознак наявності законних військових цілей у безпосередній близькості на момент обстрілу. ММПЛУ дійшла висновку, що удару, ймовірно, завдали російські військові. Вони або не зробили всього можливого, щоб переконатися, що це була військова ціль, або навмисно завдали удару по цивільних особах або цивільних об'єктах.
Всесвітня організація охорони здоров'я зафіксувала понад 1000 нападів на медпрацівників, транспортні засоби та об'єкти охорони здоров'я від початку повномасштабного вторгнення – це найвищий показник серед усіх надзвичайних ситуацій гуманітарного характеру у світі. У серпні п'ятьох медиків було поранено та одного вбито внаслідок обстрілу російською армією лікарні у Херсоні.
Протипіхотні міни та касетні боєприпаси
Від лютого 2022 року російська армія масово застосовує щонайменше 13 типів протипіхотних мін на різних ділянках та активно мінує свою лінію фронту в умовах безперервного контрнаступу України. Відтак склалася безпрецедентна ситуація, коли країна, яка не є учасницею Договору про заборону мін, використовує цю зброю на території держави-учасниці договору.
У січні уряд України зобов'язався «належним чином розглянути» звіт Human Rights Watch про застосування українськими збройними силами протипіхотних мін ПФМ під час атак на Ізюм і прилеглі території у 2022 році, коли вони були під контролем Росії. У червні на конференції країн-учасниць Договору про заборону мін, до яких входить Україна, вона знову підтвердила взяте на себе зобов'язання.
До того ж як російські, так і українські збройні сили використовують щонайменше 13 типів протитранспортних (або так званих протитанкових) мін.
Російська армія й надалі активно застосовує касетні боєприпаси. Внаслідок цього загинули та дістали поранення сотні мирних жителів, а велика територія в Україні нині вкрита мінами. У липні через обстріл касетними боєприпасами житлового кварталу в Лимані на Донеччині загинули дев'ять мирних жителів, ще десятки зазнали поранень.
Українські військові також продовжували застосовувати касетні боєприпаси. Невідомо, скільки мирних жителів загинуло через це. Україна використовувала касетні боєприпаси зі своїх запасів, а також отримала їх від США в липні та вересні. Ані Росія, ані Україна не є учасниками Конвенції про касетні боєприпаси 2008 року.
Злочини під час російської окупації
Впродовж року російські та підтримувані Росією озброєні формування скоїли безліч тяжких злочинів проти цивільного населення на окупованих територіях Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей. Вони викрадали та страчували мирних жителів без суду і слідства, незаконно затримували та піддавали тортурам людей, насамперед державних службовців, проукраїнських активістів і журналістів, а також інших підозрюваних у спротиві загарбникам цивільних.
Також вони чинили сексуальне насильство, примусово вивозили дорослих і дітей з території України та розкрадали культурні цінності.
У звільнених регіонах Херсонської та Харківської областей досі знаходять нові докази беззаперечних воєнних злочинів Росії – наприклад, облаштовані російськими військовими катівні у Херсоні, що функціонували всі вісім місяців окупації. У вересні СК ООН заявила, що російські солдати скоювали зґвалтування та акти сексуального насильства щодо жінок віком від 19 до 83 років.
У червні внаслідок вибуху було зруйновано греблю Каховського водосховища. Можна припустити, що це справа рук російських військових. Десятки міст і сіл на обох берегах Дніпра опинилися під водою. Російська влада не дозволяла волонтерам завозити життєво необхідну гуманітарну допомогу до міст і сіл на окупованому Росією лівому березі та не проводила своєчасну евакуацію. За наявними даними, щонайменше 50 людей загинули, зокрема 41 – на окупованих Росією територіях. Двадцять чотири небезпечні виробничі об'єкти, очисні споруди, цвинтарі та звалища було затоплено, що призвело до забруднення поверхневих і ґрунтових вод і піддало місцеве населення ризику захворювання на інфекційні хвороби.
Російська влада продовжує примушувати жителів окупованих територій приймати російське громадянство. Після ухвалення в березні закону розгляд заяв прискорився. Ті, хто відмовився отримати російський паспорт, зіткнулися з погрозами, проблемами з працевлаштуванням, медичним обслуговуванням та отриманням соціальних виплат.
У вересні Росія у порушення норм міжнародного права провела місцеві вибори в окупованих регіонах України.
Російська влада на окупованих територіях надалі робила спроби викорінити українську культуру та мову, зокрема нав'язувала російську програму навчання та мову викладання, військову пропаганду та військовий вишкіл у навчальних закладах, що є порушенням норм міжнародного права. Вони вдавалися до затримань, тортур і катувань, щоб змусити місцевих освітян співпрацювати, зокрема надати відомості щодо шкіл. Батькам дітей, які навчаються дистанційно в українських закладах освіти, вони погрожують штрафами, ув'язненням і позбавленням права опіки над дітьми.
Катування та жорстоке поводження з військовополоненими
Російські військові вчиняли воєнні злочини проти українських військовополонених. У березневій доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (Моніторингової місії ООН) зазначено, що в 32 із 48 місць ув'язнення в Росії та на окупованих Росією територіях України військовополонених піддавали тортурам та катуванням, примушували працювати та утримували в нестерпних умовах. Багатьох тримали під вартою без зв'язку із зовнішнім світом.
Російська влада вчиняє очевидні воєнні злочини, коли притягує до кримінальної відповідальності за участь у бойових діях українських військовополонених, зокрема бійців української бригади «Азов», застосовує тортури для отримання зізнань і відмовляє у неупередженому судовому розгляді. У березні суд на окупованій Росією території засудив відомого військовополоненого правозахисника Максима Буткевича до 13 років позбавлення волі на підставі неправдивих звинувачень.
Російська влада не провела розслідування вибуху в колонії в Оленівці на окупованій Росією території в липні 2022 року, коли загинули та дістали поранення щонайменше 150 українських військовополонених, і не допустила на місце події незалежних слідчих.
Моніторингова місія ООН також зафіксувала факти тортур і нелюдського ставлення до російських військовополонених в Україні та в червні повідомила про «відсутність істотних зрушень» у розслідуванні Україною обвинувачень у позасудових стратах російських військовополонених. Human Rights Watch нічого не відомо про те, чи проводять зараз будь-які розслідування ймовірного жорстокого поводження українськими військовими із російськими військовополоненими у 2022 році.
Після відвідування України у вересні спеціальна доповідачка ООН з питання тортур визнала «щире прагнення» української влади шанобливо поводитися з російськими військовополоненими в пенітенціарних установах на території України.
Утримання під вартою мирних жителів під час збройного конфлікту
Російські силовики продовжують незаконно затримувати та викрадати місцевих державних службовців, громадських активістів, волонтерів, вчителів та інших мирних жителів України. Багатьох силоміць вивезли в Росію і на окуповані Росією території, позбавили можливості отримати допомогу адвоката і тримали без зв'язку із зовнішнім світом без пред'явлення звинувачень, іноді місяцями.
З лютого 2022 року до травня 2023 року Моніторингова місія ООН зафіксувала 77 випадків сумарних страт українських мирних жителів, а також розповсюджену практику катувань і жорстокого поводження із затриманими цивільними особами. Із понад 900 документально підтверджених неправомірних затримань цивільних осіб за цей період 864 здійснили російські військові. 260 затриманих – мирні жителі, яких взяли під варту за ймовірні політичні погляди. Понад 91% із 864 затриманих заявили, що їх піддавали тортурам і жорстоко з ними поводилися, зокрема застосовували сексуальне насильство. Моніторингова місія ООН також зареєструвала 75 випадків, коли співробітники служби безпеки України здійснювали незаконні затримання, головним чином підозрюваних у скоєнні кримінальних злочинів у зв'язку з конфліктом. 57% затриманих повідомили, що зазнавали тортур і жорстокого поводження, переважно в неофіційних місцях тримання під вартою.
У травні українська влада створила єдиний реєстр зниклих безвісти, щоб систематизувати збір і обмін інформацією та надати матеріальну допомогу родичам. До серпня до реєстру було внесено імена 25000 зниклих безвісти з 2022 року.
Сексуальне насильство під час збройного конфлікту
Станом на вересень українська влада документально зафіксувала 231 випадок сексуального насильства під час конфлікту, вчиненого російськими військовослужбовцями на окупованих територіях України та в місцях позбавлення волі в Росії. Швидше за все, насправді таких випадків набагато більше, адже через суспільний осуд, сором і страх помсти постраждалі не хочуть звертатися по допомогу. Станом на жовтень, 34 російські військовослужбовці перебували під слідством української влади за вчинення сексуального насильства, 18 справ були розглянуті в суді, а двоє злочинців були засуджені до 12 і 10 років позбавлення волі. Усі засідання проходили заочно. У серпні СК ООН у своїй доповіді заявила, що російська влада застосовувала тортури та сексуальне насильство до затриманих чоловіків і жінок.
Потерпілим було вкрай складно отримати медичну, соціально-психологічну та юридичну допомогу. Для розв'язання цих проблем парламент у червні розглянув поправки до кримінального законодавства стосовно розслідування та ухвалення вироків у справах про сексуальне насильство під час конфлікту, а також законопроєкт про відшкодування завданої шкоди жертвам воєнних злочинів, зокрема сексуального насильства.
У травні представники громадськості створили петицію з вимогою скасувати продаж препаратів екстреної контрацепції в Україні виключно за рецептом. На момент написання звіту цю петицію розглядало Міністерство охорони здоров'я.
Атаки на заклади освіти
Впродовж року російські збройні сили постійно завдавали ударів по школах та інших навчальних закладах по всій території України. За даними українського уряду, з лютого 2022 року до вересня 2023 року було пошкоджено або зруйновано 3790 закладів освіти.
Через масштабні руйнування та пошкодження навчальних закладів українські діти позбавлені можливості здобувати освіту. Все це чинить серйозний негативний вплив на психоемоційний стан дітей, батьків і педагогів. Україна вжила серйозних заходів для запобігання атакам на навчальні заклади. До того ж влада прагне забезпечити дітям можливість і надалі здобувати освіту, поєднуючи дистанційне та очне навчання. Понад 95% учнів по всій країні продовжують вчитися.
Учнів серйозно пошкоджених або зруйнованих навчальних закладів перевели до найближчих освітніх установ. Через збільшення кількості дітей вони іноді навчалися за скороченим графіком або позмінно. А деяким учням довелося повністю перейти на дистанційне навчання.
Ремонт і реконструкція шкіл тривали, проте роботи з реконструкції суттєво відрізняються у різних регіонах України, зокрема через постійні воєнні дії.
Діти в інтернатах
Діти в інтернатах у зоні бойових дій, примусово вивезені до Росії або на окуповані Росією території чи евакуйовані в інші регіони України, досі наражаються на ризик. Через війну в Україні дуже гостро постає питання сімейного або громадського догляду. Щоб діти з постраждалих від воєнних дій закладів, зокрема діти з інвалідністю, знову не потрапили до інтернатів, необхідна міжнародна допомога.
Наслідки війни для людей похилого віку
У травні Моніторингова місія ООН підтвердила, що війна мала особливо серйозні наслідки для людей старшого покоління. Хоча літні люди становлять 25% населення, 32% загиблих у період з лютого 2022 року по лютий 2023 року мирних жителів були старшими за 60 років (у тих випадках, коли вік було встановлено). Деяких вимушених переселенців довелося поселити в будинках для літніх людей, хоча до цього вони жили самостійно. Люди похилого віку в зоні конфлікту не мали можливості вільно отримувати пенсії та медичну допомогу.
Крим
В окупованому Росією Криму ситуація із дотриманням прав людини погіршилася. Російська влада безжально переслідувала всіх противників окупації, особливо політично активних членів кримськотатарської громади, а також юристів, журналістів та активістів. За даними Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ), за перші шість місяців 2023 року затримали щонайменше 66 та заарештували 93 кримських татарина. Із 37 проведених російськими силовиками обшуків 29 відбулися в будинках кримських татар.
Влада й надалі застосовувала, в деяких випадках заднім числом, розпливчасті та надто широкі формулювання російського законодавства з боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування кримських татар за ймовірні зв'язки з такими організаціями, як Хізб ут-Тахрір, забороненої в Росії, але не в Україні. Обвинувачення в основному спиралося на свідчення анонімних свідків і прослухані приватні бесіди на тему релігії. Обвинуваченим неодноразово відмовляли у дотриманні процесуальних норм, зокрема у наданні допомоги адвокатів. Від початку окупації та до лютого 2023 року щонайменше 98 кримських татар піддавалися або піддаються судовому переслідуванню за ймовірні зв'язки з Хізб ут-Тахрір, зокрема 73 з них були засуджені до тюремного ув'язнення терміном від 10 до 20 років.
У січні 2023 року військовий суд Росії засудив до 13 років позбавлення волі останніх п'ятьох із 25 активістів громадського руху «Кримська солідарність», які з 2019 року перебували під слідством за вочевидь надуманими обвинуваченнями в тероризмі.
Впродовж 2023 року ув'язнені за фальшивими звинуваченнями зазнавали жорстокого поводження. Заступнику голови меджлісу кримськотатарського народу Наріману Джелялю, учасникам руху «Кримська солідарність» Амету Сулейманову і Серверу Мустафаєву, правозахиснику Емір-Усеїну Куку, журналісту Тимуру Ібрагімову, активістам Рустему Сейтмеметову, Зеврі Абсеїтову та іншим неодноразово відмовляли в отриманні належної медичної допомоги. У лютому в російському СІЗО помер активіст руху «Кримська солідарність» Джеміль Гафаров, якому під час перебування у в'язниці регулярно відмовляли у необхідній медичній допомозі.
У січні окупаційна влада незаконно затримала 34 громадян, які зібралися біля будівлі суду в Сімферополі для участі в судовому засіданні проти групи кримських татар. 26 із них одразу ж заарештували на термін від 10 до 16 діб, а на одного наклали штраф. У серпні суд засудив 22 кримських татар до арешту на термін до 7 днів за те, що вони зібралися біля будівлі суду та хотіли взяти участь у слуханнях.
У травні російський суд ув'язнив 25-річну активістку руху «Кримська солідарність» Леніє Умєрову за звинуваченням у шпигунстві. Російські спецслужби вперше затримали Умєрову за порушення правил перебування у країні після того, як у грудні 2022 року вона приїхала до Криму відвідати тяжкохворого батька. Умєрова 14 тижнів перебувала у центрі утримання мігрантів під вартою. Після звільнення її одразу ж знову затримали та чотири рази висували звинувачення в непокорі поліції.
У своїй доповіді у квітні комісарка Ради Європи з прав людини заявила, що внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну «погіршилося і без того кепське становище кримськотатарського народу на півострові».
Російська влада продовжує незаконно призивати жителів Криму до лав російської армії. Станом на вересень влада наклала 600 адміністративних штрафів на щонайменше 600 жителів Криму та порушила щонайменше 10 кримінальних справ за звинуваченням у «дискредитації російських збройних сил».
У липні посадовці незаконно перевели кримську активістку Ірину Данилович, засуджену у 2022 році на сім років за сфабрикованим обвинуваченням у зберіганні вибухівки, до слідчого ізолятора на півдні Росії та неодноразово відмовляли їй у медичній допомозі.
У вересні російський військовий суд заочно засудив заступника директора кримськотатарського телеканалу ATR Айдера Муждабаєва до шести років позбавлення волі за звинуваченням у публічному підбурюванні до тероризму.
Після окупації Криму Росією у 2014 році не було розслідувань викрадень кримських татар та проукраїнських активістів, тому на півострові панують безкарність та беззаконня.
Демократія та верховенство права
Уряд продовжує впроваджувати необхідні для отримання статусу кандидата на членство в ЄС реформи і робить кроки з реформування судової системи та боротьби з корупцією.
У березні 2023 року Кабінет міністрів затвердив дворічний план боротьби з корупцією, що передбачає реформи в багатьох органах державного управління.
У січні З'їзд суддів призначив вісім нових членів Вищої ради правосуддя (ВРП), відновивши таким чином її роботу після початку повномасштабного вторгнення Росії. У червні ВРП призначила 16 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, завершивши таким чином реформу двох вищих судових органів України. Громадянське суспільство стримано сприйняло ці події, за винятком того, що до складу комісії увійшли двоє суддів, чесність яких викликає сумніви.
Під час реформи Конституційного суду України, що давно загруз у звинуваченнях у корупції, виникли розбіжності щодо складу спеціального консультативного органу спостереження за перевіркою кандидатів. Громадськість України та Венеціанська комісія Ради Європи піддали критиці ухвалений у грудні 2022 року закон, за те що в ньому не передбачено повноцінної участі міжнародних експертів у роботі консультативного органу. Європейська комісія також критикує закон та закликає дотримуватися рекомендацій Венеціанської комісії, зокрема щодо збільшення кількості експертів із шести до семи. У липні президент Володимир Зеленський підписав переглянутий законопроєкт, згідно з яким міжнародні експерти отримують більше повноважень. Проте всупереч рекомендаціям їхню кількість не було збільшено.
Правоохоронні органи провели чисельні розслідування корупційних скандалів. У червні голову Верховного суду заарештували за звинуваченням у хабарництві. Після антикорупційного розслідування одного з українських ЗМІ та подальшого кримінального провадження в січні було звільнено заступника міністра оборони. У вересні міністр оборони України Олексій Резніков подав у відставку на тлі пов'язаних із витратами на військові потреби корупційних скандалів, що тривають упродовж кількох місяців. Ці скандали були пов'язані зі звинуваченнями в завищенні міністерством цін на закупівлю для потреб армії основних матеріальних засобів, зокрема одягу та харчів. Шістьох заступників Рєзнікова було звільнено за два тижні. У січні 2023 року заступник генерального прокурора подав у відставку після скандалу через те, що він поїхав у відпустку за кордон усупереч вимогам воєнного стану.
У вересні Служба безпеки України (СБУ) заарештувала одіозного олігарха Ігоря Коломойського за обвинуваченням у шахрайстві та відмиванні грошей.
Українська влада продовжувала застосовувати норми суперечливого закону 2022 року про співпрацю з російськими військовими та окупаційною владою, який міжнародні організації та національні об'єднання критикували як розпливчастий, надто широкий і такий, що неправомірно наражає на ризик адміністративної та кримінальної відповідальності безліч українських державних службовців, лікарів і вчителів. На підставі цього закону влада порушила тисячі кримінальних справ. На момент написання цього матеріалу суди винесли щонайменше 500 обвинувальних вироків.
Ключові гравці на міжнародній арені
Союзники України надавали їй суттєву військову, політичну та фінансову підтримку. Уряди та інші гравці на міжнародній арені продовжували допомагати Україні збирати докази, а також надавали технічну та оперативну допомогу судовій системі у розслідуванні воєнних злочинів.
Україна та інші суб'єкти використовували чимало засобів для забезпечення міжнародного правосуддя і притягнення до відповідальності, зокрема за допомогою принципу універсальної юрисдикції. Наприклад, у червні українська та міжнародна групи подали до Федеральної прокуратури Німеччини заяву про порушення кримінальної справи проти чотирьох російських військовослужбовців, зокрема двох високопосадовців, за фактом сексуального насильства щодо громадянки України під час конфлікту.
Путін не поїхав до Йоганнесбурга на серпневий саміт БРІКС, у якому брали участь глави держав Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР. Як член МКС, ПАР була б зобов'язана заарештувати Путіна, якби він там з'явився.
СК ООН провела безліч розслідувань щодо виявлення фактів і оприлюднила свої висновки, зокрема в докладній березневій доповіді, де йдеться про численні злочини російських військових в Україні. На думку комісії, деякі з них можуть бути кваліфіковані як злочини проти людства. Комісія також зафіксувала «незначну кількість порушень, скоєних українськими військовими, зокрема, імовірно, атаки невибіркового характеру і два інциденти, які кваліфікують як воєнні злочини».
Щонайменше 21 очільник уряду та офіційні особи, зокрема представники країн, які надають підтримку Україні, висловили стурбованість рішенням уряду США про передачу Україні касетних боєприпасів. Спеціальна доповідачка ООН з питання тортур закликала уряд США переглянути рішення про передачу та попередила про ризик «нанесення серйозної, невибіркової шкоди мирному населенню як негайно, так і в довгостроковій перспективі». У липні тодішній міністр оборони України дав гарантії, що українські війська застосовувуватимуть касетні боєприпаси винятково «в місцях скупчення російських військових» і вестимуть ретельний облік їхнього використання.
Спеціальна доповідачка ООН з питання тортур відвідала Україну у вересні та назвала застосування російськими військовими тортур в Україні «систематичною практикою» та «елементом державної політики залякування, нагнітання страху, покарання та тиску з метою отримання інформації та зізнань». Вона високо оцінила докладені українською владою зусилля щодо фіксації воєнних злочинів і назвала проблеми, що перешкоджають здійсненню правосуддя в інтересах постраждалих, зокрема це втрата важливих доказів і необхідність реформування системи кримінального правосуддя України.
У вересні Міжнародний суд ООН (МС) розпочав слухання за попередніми запереченнями Росії за позовом, поданим Україною у зв'язку зі звинуваченнями Росії в геноциді як підставі для початку повномасштабного вторгнення. Це один із двох позовів, поданих Україною на Росію до Міжнародного суду ООН.
Незважаючи на наполегливий тиск з боку громадянського суспільства та міжнародних союзників, Україна не ратифікувала Римський статут, підписаний нею у 2000 році.
ЄС засудив Росію за посилення глобальної кризи у сфері продовольчої безпеки через вихід із Чорноморської зернової ініціативи. Цю угоду було підписано за посередництва ООН, вона мала найважливіше значення для безпечного експорту зерна та добрив з України до 45 країн. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш також висловив розчарування з приводу рішення Росії та закликає її знову приєднатися до цієї ініціативи.
У травні спеціальний представник пана Гутерріша з питань дітей та збройних конфліктів зустрілася з уповноваженою з прав дитини в Росії Марією Львовою-Бєловою, якій МКС висунув обвинувачення в можливих воєнних злочинах, зокрема в незаконній депортації та вивезенні українських дітей у Росію та на окуповану Росією територію України. Human Rights Watch та інші правозахисні групи засудили цю зустріч.
У червні Європейська комісія внесла до Ради ЄС та Європейського парламенту пропозицію щодо створення «Фонду для України» – фінансового інструменту на суму 50 мільярдів євро на 2024-2027 роки для надання допомоги у відбудові та реконструкції та сприяння інтеграції України до ЄС. Групи громадянського суспільства та міжнародні партнери домагалися створення Фонду для України для проведення комплексної реформи системи захисту та опіки над дітьми в Україні та переходу від інституційного до сімейного та громадського догляду за всіма дітьми.
У листопаді Європейська комісія оприлюднила звіт, в якому рекомендує почати перемовини про вступ України до ЄС і зазначає, що Україна «досягла значного прогресу в проведенні реформ попри війну», а також виконала сім вимог для отримання статусу кандидата на вступ до ЄС. Комісія рекомендувала визначити формат переговорного процесу щодо розширення, що є наступним кроком на шляху до вступу в ЄС після того, як Україна впровадить інші необхідні заходи щодо боротьби з корупцією та пануванням олігархів і забезпечення дотримання прав національних меншин. У своєму звіті комісія підкреслила, що в найближчі 12 місяців Україна повинна насамперед працювати над ратифікацією Римського статуту МКС. На момент написання цього матеріалу рішення країн-членів ЄС про початок перемовин щодо вступу України до ЄС ще не було ухвалено. Очікується, що це станеться в грудні 2023 року.