відео

Transcript

Ваагн Мнацаканян

Ніякого розуміння, що може трапитись така трагедія, в перші дні війни у нас не було.

Тетяна Бурак Тому багато людей не евакуювалось.

Михайло Пуришев З настанням війни у всіх змінилось життя. Все змінилось.

Це історія про наступ Росії на Маріуполь. Стратегічне портове місто на південному сході України. Human Rights Watch, SITU Research та Truth Hounds використали інтерв’ю, відео, фотографії та 3D-моделі, щоб відтворити страждання мешканців, в період, коли російські війська захоплювал місто.

Це Маріуполь після того, як російські війська окупували місто.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну почалося 24 лютого 2022 року, коли її війська атакували українські позиції, що захищали Маріуполь.Протягом тижнів місто обстрілювали вибуховою зброєю.

Велика частина Маріуполя серйозно постраждала від російського штурму. Human Rights Watch і SITU Research провели грунтовну оцінку руйнувань. Хоча супутникові зображення показують пошкодження лише дахів, наше моделювання дозволяє побачити більше. Щоб оцінити масштаби руйнувань у центрі міста окрім супутникових знімків ми використали понад 850 знайдених онлайн та верифікованих відео та фотографій будівель. Будівлі з пошкодженнями позначені тут червоним кольором.Наш аналіз показує, що 93% із 477 багатоповерхівок у цьому районі були пошкоджені. Деякі з цих зображень можуть допомогти довести воєнні злочини. Ми зосередилися на головній вулиці Маріуполя – проспекті Миру, Ми зосередилися на головній вулиці Маріуполя – проспекті Миру, а також на місцях навколо – тобто центрі міста де розташовані заклади культури, лікарні, школи та університети. Таким був Це Маріуполь раніше.

Денис Шевцов Це містечко де жило десь  півмільйона людей. 

Галина Мороховська

А останні роки він розквітнув.  У нас парки були нові. У нас настільки центр відбудувався.

Наталія Ткаченко

Загалом місто ставало сучасним, молодіжним.Для російських військ Маріуполь був стратегічною ціллю.

Це дало б їм контроль над одним з найбільших портів України  та сухопутним коридором між окупованим Кримом на заході та територіями, які Росія контролювала на Донбасі.

Коли почався наступ на місто, десятки тисяч цивільних зібрались у сховищах і підвалах,

рятуючись від російських бомбардувань і обстрілів.  Багато людей, з якими ми спілкувалися, переїхали до центру міста, де, на їхню думку, було безпечніше.

Денис Шевцов Люди переважно переїхали хто куди. Хтось у бомбосховище, хто у підвал,

Хто залишився у квартирі. Але ми подумали, що в квартирі бути небезпечно. Це ми зараз ми в підвалі. Це наше імпровізоване бомбосховище. Ось у таких умовах ми живемо.

Тут з нами проживає близько 40 людей, близько 15 дітей. Був дуже потужний

обстріл з самого ранку. В основному, звичайно, потрощені всі машини, вікна.

Російські війська застосували в Маріуполі різноманітну вибухову зброю, включаючи авіабомби та артилерію наземного базування як-от снаряди та ракети.В сучасних збройних конфліктах використання цієї зброї в населених пунктах є найбільшою загрозою

для цивільного населення, що підвищує ризик незаконних невибіркових нападів.

Галина Мороховська Авіабомба влучила прямо у гуртожиток. У мене лице було просто розірване. Рука, груди, живіт, ноги – усе було порізано.

Дмитро Кулик

Це з того боку. Підходьте до входу.

Дмитро Кулик

Але для мене ця картина, бачити мертві тіла, була вже абсолютно звична. І потім нам сказали, що в той день померло 7 людей.дві дитини і п’ять дорослих.

Відповідно до законів війни сторони зобов’язані робити все можливе, щоб мінімузувати шкоду для цивільного населення. Це пологове та педіатричне відділення лікарні,

яку російські війська розбомбили 9 березня.Загинуло щонайменше троє людей, зокрема вагітна жінка та її дитина, яка народилася мертвою після атаки.Сімнадцять людей отримали поранення. За словами очевидців, на той момент поблизу не було українських військових, воєнного транспорту чи об’єктів.Навмисний удар по лікарні, яка не використовується для здійснення атак і нанесення шкоди ворогу,є воєнним злочином.

Волонтер Михайло Пуришев знаходився біля Приазовськогодержавного технічного університету за 400 метрів від лікарні.

Михайло Пуришев

Всі дуже-дуже бояться. Всі дуже бояться. Ви чуєте це? Це гримить. Це Маріуполь.

Михайло Пуришев

І в цей момент я чую, як летить цей літак.І я кричу, що авіація, і ми починаємо забігати.

Михайло Пуришев

До біса!

Михайло Пуришев

Спускайтесь!

Михайло Пуришев

Потім, коли я вийшов на вулицю, я побачив весь цей жах, що сталось.

Це була міна? 

Михайло Пуришев

Ні, швидше за все, авіаудар.

Бабуся…

Михайло Пуришев

Підтягніть її... підтягніть її.

Щонайменше двоє людей загинуло на місці. Свідки кажуть, що в університеті не було військових цілей. Напад, який не спрямований на конкретну військову ціль, є порушенням законів війни та можливим воєнним злочином.Численні зображення, опубліковані в соціальних мережах і надані нам свідками, допомогли оцінити пошкодження окремих

частин університетського містечка. Бойові дії пошкодили життєво важливу інфраструктуру,

вивели з ладу міську електромережу, що, своєю чергою, призвело до

переривання ключових послуг.

Денис Шевцов

Значить, ми залишилися без газу, без води, без світла. Ми абсолютно ізольовані від цивілізації.  Немає Інтернету, немає новин. Нічого.

Дмитро Кулик

Якщо помити руки, то лише так. Значить, ми збираємо сніг, закидаємо у відро.

Потім ставимо відро на багаття і кип'ятимо воду.

Денис Шевцов

Ось наша польова пічка. Ми живемо, як у кам’яний вік у печерах.

Під час війни ще непогано живемо. Бекон, макарони. А над головою летять снаряди. Головне, щоб вони з нас барбекю не зробили.

Денис Шевцов

Місто було зруйновано. І з кожним днем місто руйнувалося все більше і більше.

Дмитро Кулик

Але я можу сказати, що з кожним днем ці вибухи тільки набирали темпу.І з кожним днем було все гучніше,все більше цих вибухів,та було все більш пекельніше.

Ми використали супутникові знімки, фотографії та відео, щоб відстежити пошкодження Маріуполя. Ми виявили, що пошкоджено що пошкоджено 86 із 89 шкіл і закладів вищої освіти а також усі 19 лікарень міста. Пошкодження цих об’єктів знищило системи охорони здоров’я та освіти у місті.

Ваагн Мнацаканян

І ми там кожного дня розуміли, коли ж можливо буде виїхати. Але ми розуміли, що місто закрите і немає можливості виїхати.

У перші два тижні березня численні спроби створити можливість безпечного виїзду

з міста наражались на перешкоди наражались на перешкоди з боку Росії. Свавільні обмеження на доставку допомоги Свавільні обмеження на доставку допомоги чи евакуацію цивільного населення можуть прирівнюватись до порушень законів

війни та можливих воєнних злочинів.

На початку березня сотні людей зібрались у будівлі Донецького обласного академічного драмтеатру в пошуках прихистку та в надії безпечно виїхати з Маріуполя.Наталія Ткаченко прийшла туди 12 березня після атаки на її будинок.

Наталія Ткаченко

Там трохи годували. Юшка вдень, чашка окропу вранці і ввечері. Але це було хоча б щось. Вдома не було  ні води, ні їжі, нічого. Темно же, света нет. зайти до туалетів було неможливо. Води не було. Їх ніхто не чистив. Це був такий кошмар.Ніхто по театру не ходив.  Навколо бігали тільки діти, бо діти є діти.  Вони грали і сміялися.

16 березня в будівлі театру перебувало щонайменше 500 людей. На асфальті попереду і позаду театру були величезними літерами кирилицею було написано і написи «діти».

Ці слова було добре видно на супутникових знімках.Наталія несла воду всередину та перебувала прямо біля центрального входу.

Наталія Ткаченко

I в цей момент падає бомба. Нас ударною хвилею ..А там все літало. Цемент у рот, в очі, скрізь.Уламки дерева, скла. Загалом…Ми врятувалися. Я не чула нічого, окрім гулу, тріску..

На супутникових знімках, відео та фотографіях театру видно що центральна частина даху, північна та південна стіни зруйновані. Загинуло щонайменше 15 людей , але точну кількість жертв ще не встановлено.Оскільки військової цілі в театрі не було, російські сили, схоже, навмисно атакували цивільних осіб, що може прирівнюватись до воєнного злочину.

Винні у воєнних злочинах у Маріуполі мають понести відповідальність.

Переглядаючи офіційні заяви російського уряду, дописи в соцмережах і некрологи російських солдатів ми ідентифікували 17 військових частин, які брали участь в облозі Маріуполя у 2022 році. Враховуючи масштаби військової операції, найвищі ланки російського командування, ймовірно, знали про ситуацію в місті та були залучені до  планування,виконання та координації дій російських і пов’язаних з Росією сил.

Відповідальними за дії російських військ під час облоги Маріуполя,

серед інших, є президент Володимир Путін, головнокомандувач Збройних сил,

міністр оборони Сергій Шойгу та начальник Генерального штабу Збройних сил Валерій Герасимов.

Поки точилася битва за місто, продовольство та інші основні припаси закінчувалися.

Михайло Пуришев

Зачекайте. Відійдіть трохи назад.Ви можете розчавити інших! Будь ласка!

Михайло Пуришев

Найгірша проблема була, напевно, не з їжею чи теплом, а з ліками.

А люди просто гинули, бо не було ліків, нічого.  Оце найбільше постраждали

люди похилого віку та діти. 

Тисячі були вбиті під час нападів. Інші померли від ускладнень, що пов’язані з браком ліків

та доступу до чистої води.

Михайло Пуришев

Маріуполь – це такий великий, великий, великий, великий цвинтар.  Людей дуже багато

залишилося під завалами. Тож ще в майбутньому доведеться дізнатися, скільки людей там загинуло.

Тетяна Бурак

Ми були в жаху від побаченого, тому що на вулицях були спалені багатоповерхові будинки і трупи. Неможливо їх порахувати, бо люди під завалами залишалися, просто по дорогах.

Багатьох поховано в імпровізованій могилі траншейного типу на Старому міському кладовищі.

Ваагн Мнацаканян

Спочатку це були дві великі траншеї. Одна траншея була повністю заповнена [тілами].

Там було близько 200 тіл.

Тіла з траншейної могили та багатьох інших імпровізованих могил  були ексгумовані та перепоховані на кладовищах міста, коли російські війська повністю захопили його.

Ми порахували мінімальну кількість людей, які загинули внаслідок бойових дій або померли через погані умови. Для цього ми порахували могили в двох типах поховань.

У деяких випадках ми рахували окремі могили, видимі на супутникових знімках високої роздільної здатності. Ми також оцінили кількість тіл, похованих у траншейних могилах.

Ми перевірили кадри з двох кладовищ, які дозволили нам порахувати таблички, палички з невеликою дерев’яною дощечкою, на певній території.

Потім ми використали цей розмір вибірки та екстраполювали його на інші частини кладовищ На п’яти кладовищах у Маріуполі та його околицях у період з березня 2022

до лютого 2023 року  ми визначили щонайменше 10 284 нових поховання.

ми визначили щонайменше 10 284 нових поховання. Ми не знаємо, скільки з цих людей

були цивільними чи учасниками бойових дій. Ми не знаємо, скільки з цих людей

були цивільними чи учасниками бойових дій.  Враховуючи середньорічну смертність

у Маріуполі, ми порахували, що понад 8 тисяч людей не загинули б якби не атака на місто.

Ймовірно, це число є значно нижчим за реальну кількість загиблих, оскільки в багатьох могилах було декілька тіл а рештки інших, ймовірно, були поховані під уламками

та вивезені під час знесення будівель. Оскільки місто досі перебуває під російською окупацією, а більшість речових доказів знищено, ми можемо ніколи не дізнатись

про повну кількість загиблих.

Денис Шевцов

Подивіться довкола. Погляньте, що коїться з нашим Маріуполем. Він повністю зруйнований. Повністю зник, просто зник. Просто зруйнований.

Починаючи з середини березня через постійні атаки російських військ десятки тисяч жителів виїхали з міста, ризикуючи своїм життям.

Денис Шевцов

Ми сподівалися, що війна раптом припиниться. І врешті ми зрозуміли, що цього не буде,

тож вирішили виїхати.

Денис Шевцов

Сподіваємося, що все буде добре. Загалом, жах. Жах.

У середині травня 2022 року російські війська вже повністю контролювали місто.

Попри те, що бомбардування стихло,  трагедія міста ще не cкінчилася. Психологічні наслідки боїв, переміщення, і втрати Маріуполя, які пережили мешканці,

будуть проявлятися протягом багатьох років.

Дмитро Кулик

Маріуполь – це місто, яке стало пеклом.

Тетяна Бурак

Люди мають знати, що відбувається.

Ваагн Мнацаканян

Тому що ми чітко розуміємо, що як би нам не хотілося, те наше довоєнне життя,

наше місто, наші друзі,наші близькі, наші квартири– все це вже ніколи не повернути.

Ці кадри з жовтня 2022 року. Після окупації міста російські війська зносять

будівлі та будують нові. Росія також замінює українську культуру своєю. Мешканці Маріуполя втратили домівки, близьких, залишилися без засобів для існування

та отримали глибокі психологічні травми. Задля справедливості вони мають

отримати компенсацію за завдані збитки. Російські посадові особи та військові командири

які причетні до воєнних злочинів, скоєних у місті мають бути притягнуті до відповідальності.

Наталія Ткаченко Я коли потрапили на українську [підконтрольну] землю, мої перші слова були «Ці люди мають бути покарані!»