(Київ, 20 грудня 2022 р.) – Як повідомила сьогодні Human Rights Watch, російські військові та цивільні особи, які діяли за їхніми наказами, викрали тисячі цінних експонатів та творів мистецтва з двох музеїв, собору та національного архіву в Херсоні, перш ніж залишити місто після 8 місяців окупації. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому її військові, як стверджують, розграбували ще щонайменше п'ять культурних установ на півдні України, що прирівнюється до воєнних злочинів.
«В останні дні окупації Херсона російські військові вантажили картини, золото, срібло, давньогрецькі артефакти, церковні ікони та історичні документи на вантажівки, що вирушали на підконтрольні Росії території», – зазначила Бєлкіс Віллє, заступник директора відділу криз і конфліктів Human Rights Watch. «Таке методичне розкрадання було організованою операцією з метою викрадення національної спадщини українців і є воєнним злочином, за який мародери мають бути притягнуті до відповідальності».
Херсон перебував під окупацією російських військ з 2 березня по 11 листопада. За цей період, особливо протягом останніх трьох тижнів, російські військові та їхні поплічники з представників влади розграбували Херсонський обласний художній музей, Херсонський обласний краєзнавчий музей, Свято-Катерининський собор та Державний архів Херсонської області.
Представники Human Rights Watch наприкінці листопада 2022 року відвідали ці чотири заклади в Херсоні та опитали вісіх співробітників цих установ, свідків пограбувань та інших осіб, обізнаних про музеї, собор та архіви. У двох музеях ознаки мародерства були безсумнівними: порожні стіни та рами, розбиті вітрини та спустошені полиці, на яких зберігалися або експонувалися твори мистецтва та артефакти, а також залишки пакувальних матеріалів. Залишається невідомим, куди були вивезені усі викрадені твори мистецтва та експонати, але опубліковані у соціальних мережах зображення, справжність яких підтвердила Human Rights Watch, вказують на те, що принаймні частина з них опинилися в окупованому Росією Криму.
Заступник директора Херсонського обласного художнього музею Ганна Скрипка повідомила, що у липні російські військові призначили нового директора музею. Потім, з 31 жовтня по 4 листопада, 10 ймовірно російських мистецтвознавців з допомогою щонайменше 30 інших осіб викрали близько 10000 експонатів з колекції музею, яка налічує близько 13500 творів мистецтва, переважно картин відомих українських, російських та інших європейських художників XIX та XX століть. За її словами, награбоване вони вивезли двома вантажівками.
Представники Human Rights Watch відвідали музей 20 листопада і побачили порожні приміщення, в яких зберігалися картини, десятки спорожнілих рам, картон та інші пакувальні матеріали, які, за словами пані Скрипки, використовували мародери для вивезення творів мистецтва.
Директорка, секретар та охоронець Херсонського обласного краєзнавчого музею, який спеціалізується на краєзнавстві та природознавстві, повідомили, що з 24 по 26 жовтня близько 70 осіб, більшість з яких були в цивільному одязі або, ймовірно, співробітники Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ), розграбували музей. Вони не чіпали колекцію флори та фауни, але викрали майже все інше, зокрема срібло, скіфське золото, імператорські російські медалі, давньогрецькі вази та реліквії часів Другої світової війни.
26 жовтня російські окупанти викрали фрагменти кісток князя Григорія Олександровича Потьомкіна, найяснішого засновника Херсона, який наглядав за будівництвом Свято-Катерининського кафедрального собору у XVIII ст. Про це повідомив настоятель собору отець Віталій. Потьомкін також відомий тим, що відіграв ключову роль в анексії Кримського ханства у 1783 році.
За словами директорки Державного архіву Херсонської області Ірини Лопушинської, російські військові неодноразово, а особливо перед самим відходом з міста, вивозили важливі історичні документи з Херсонського обласного державного архіву. Серед них більшість архівних документів XVIII та XIX століть, що становлять історичну цінність, цінні карти регіону та плани міст, велика колекція довоєнних газет, а також майже все, що стосується дореволюційного періоду.
В усіх чотирьох закладах різні люди запитували грабіжників, чому вони забирають ці предмети, на що отримували відповідь, що це робиться заради захисту від обстрілів або мародерства з боку українських військових. Заступниця директора обласного художнього музею пані Скрипка розповіла, що коли вона запитала мистецтвознавців, чому забирають картини, їй відповіли, що вони рятують колекцію «від розграбування або знищення Збройними силами України».
В Human Rights Watch перевірили дві фотографії: на одній картини заносять до вестибюля Центрального музею Тавриди в Сімферополі у Криму, на іншій написана художником Георгієм Петровим у 1989 році картина "Вежа Івана Кущіна" лежить на підлозі в музеї. Картина представлена на архівній сторінці Херсонського обласного художнього музею з 2021 року.
Ще одна картина, яка згідно з зображеннями у соціальних мережах вважається вивезеною до Центрально музею Тавриди – «Шторм на морі закінчився» Івана Айвазовського, написана у 1870-х роках. Судячи з допису в Instagram на сторінці Херсонського обласного художнього музею, ця картина висіла там у липні 2020 року. Айвазовський вважається одним з майстрів-мариністів.
Очевидно, що мародерство в Херсоні – не перший випадок в Україні за останні 10 місяців. 28 квітня російські військові викрали цінні картини, церковні реліквії та інші предмети з трьох музеїв Маріуполя на південному сході України: Маріупольського краєзнавчого музею, Музею народного побуту та Художнього музею ім. Куїнджі. Маріупольська міська рада повідомила, що понад 2000 експонатів було викрадено з цих музеїв і завантажено на російські вантажівки.
За наявними даними, 30 квітня російські військові розграбували краєзнавчий музей у Мелітополі Запорізької області, серед експонатів якого були рідкісні скіфські вироби із золота. 24 листопада українські офіційні особи повідомили, що російські силовики розграбували історичний музей у Новій Каховці Херсонської області.
Також російські окупанти під час наступу на українську територію з момента повномасштабного вторгнення 24 лютого пошкодили або зруйнували десятки закладів культури.
Міжнародне гуманітарне право забороняє мародерство, яке також іноді називають грабіжництвом, розкраданням, пограбуванням, розграбуванням або захопленням майна. Мародерство – це незаконне привласнення будь-якого майна під час збройного конфлікту проти волі законного власника, це воєнний злочин. Міжнародне гуманітарне право також забороняє, як «серйозне порушення» Женевських конвенцій та воєнний злочин відповідно до Статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), «масове знищення та привласнення майна, не виправдане військовою необхідністю і здійснюване незаконно та безпідставно». Аналогічно, «знищення або захоплення майна противника, якщо тільки таке знищення або захоплення не викликане потребами ведення війни», є воєнним злочином і підлягає переслідуванню в Міжнародному кримінальному суді.
Будь-яке мародерство, привласнення або захоплення Росією майна з музеїв та культурних установ в Україні є воєнним злочином. Усі причетні до цього особи, як цивільні, так і військові, мають бути притягнуті до відповідальності.
«Мешканці Херсона вже пережили місяці катувань та інших знущань під час російської окупації, а потім стали свідками того, як їхню культурну та історичну спадщину пакували та вивозили», – зазначила пані Віллє. «Народ України має право на повернення всіх вкрадених цінностей, а також на справедливе покарання за їх викрадення».
Культурні пам'ятки Херсонщини
Херсонський обласний художній музей
Заступниця директора Херсонського обласного художнього музею Ганна Скрипка розповіла, що у жовтні 2021 року співробітники музею перемістили колекцію, яка налічує близько 13500 творів мистецтва, переважно картин, у підвальні та складські приміщення будівлі, щоб зробити реставрацію усіх галерей. За словами пані Скрипки, російські солдати прийшли до музею у березні 2022 року, щоб обшукати будівлю на наявність зброї, а потім повернулися у травні, щоб поцікавитися, чи не шкодять постійні перебої з електропостачанням творам мистецтва, які все ще перебували на зберіганні.
Вона сказала, що 19 липня до музею прийшла група російських солдатів і чоловіків, яких ті називали представниками ФСБ. З ними була мешканка Херсона, яка, за їхніми словами, мала стати новою директоркою музею. Вони вимагали, щоб пані Скрипка передала їй інвентарний опис музею, який вона сховала. Потім вони обшукали будинок пані Скрипки, погрожуючи та грубо допитуючи про інвентарний опис. Пані Скрипка заявила, що не розповіла про місцезнаходження інвентарного опису, але вони знайшли колишню працівницю музею, у якої був старий інвентарний опис, і примусили жінку його віддати.
Пані Скрипка приходила на роботу раз у два-три дні, щоб перевірити стан картин на складі. 1 листопада вона застала 10 росіян, які представилися відрядженими російським урядом мистецтвознавцями. Вони спали в кабінеті директора музею під охороною двох солдатів. На столі вона знайшла складений ними перелік із сотень картин, які вони спакували та вивезли 31 жовтня. Вона розповіла:
Я прийшла туди 1 листопада та побачила, як вони акуратно виймали з рам і пакували картини. По тому, як вони знімали рами та спаковували картини, було видно, що це справжні фахівці. Я вказала одному чоловікові на те, що він неправильно пакує цінну ікону, і він з розумінням поставився до мого занепокоєння, бо добре знав, які ламкі ці речі.
Того дня група з 30-40 осіб у цивільному одязі двічі приїжджала на двох вантажівках і забирала упаковані твори мистецтва. «Коли я запитала нову директорку, чому вони забирають картини, вона відповіла, що це для того, щоб захистити їх від розкрадання українською армією», – розповіла пані Скрипка. Вона також чула розмови, що везуть картини до Сімферополя, в окупований Крим.
Пані Скрипка повідомила, що у перші дні члени групи фахівців запитували у нової директорки, які картини є найціннішими, і в першу чергу забирали саме їх. Вони перебували в музеї до 4 листопада, та до останнього дня вивозиливсе, що могло влізти у вантажівки. За її словами, в кінцевому підсумку вони забрали близько 10000 творів мистецтва, залишивши в основному занадто великі картини, які не помістилися у вантажівки. Пані Скрипка показувала їх представникам Human Rights Watch.
За інформацією Kyiv Independent, лише за кілька днів після викрадення колекції з Херсона у соціальних мережахз'явилися світлини, які свідчать про те, що принаймні частину музейної колекції перевозять до Центрального музею Тавриди у Сімферополі. У Human Rights Watch змогли переконатися, що ці фотографії були зроблені у Центральному музеї Тавриди. На одній з них в сімферопольському музеї поміж інших картин, що раніше перебували у Херсонському обласному художньому музеї, видно роботу художника Георгія Петрова.
З музею були викрадені цінні роботи українських, російських та інших європейських митців XIX-XX століть, зокрема полотна Івана Айвазовського, Костянтина Горбатова, Гаврила Глюка, Костянтина Крижицького, Костянтина Маковського, Миколи Ніконова, Петра Солокова та Віктора Ткаченка.
Дослідники відвідали музей 21 листопада і побачили спустошені фондосховища, десятки порожніх рам, картон та інші пакувальні матеріали.
Херсонський обласний краєзнавчий музей
Охоронець Херсонського обласного краєзнавчого музею був на роботі протягом всієї окупації, попри те, що музей був закритий для відвідувачів. Він розповів, що невелика група росіян у цивільному одязі влітку неодноразово приходила до музею. Охоронець, який побажав залишитися неназваним через загрозу переслідування, розповів, що росіяни зустрілися з тодішньою директоркою музею та її заступником, які допомогли їм використати музей для святкування Дня російського національного прапора 22 серпня, і які, як він бачив, надавали росіянам інформацію про колекцію.
24 жовтня до музею прийшли приблизно 70 осіб, більшість в цивільному одязі, а на вході стояли російські військовослужбовці. Охоронець повідомив, що кілька людей представилися мешканцями Криму і сказали, що інші члени групи у коричневій уніформі були з ФСБ. Вони приїхали на двох критих вантажівках, третя була обладнана краном для завантаження важких предметів, і заявили, що вивозять музейні експонати, щоб «врятувати їх від української армії».
За словами охоронця, дві жінки з групи протягом дня виймали твори мистецтва зі скляних експозиційних вітрин і ретельно упаковували кожен предмет. Потім численна група людей виносила, а іноді й витягала експонати з музею. У другій половині дня він чув, як кілька чоловіків говорили один одному поспішати, щоб вантажівки встигли проїхати Антонівським мостом (єдиним шляхом з Херсона на контрольований Росією східний берег Дніпра і далі до Криму), а потім повернутися до Криму до ночі.
Охоронець сказав, що перш ніж вони поїхали, чоловік, який назвався кримчанином, викрав жорсткий диск із записами камер відеоспостереження музею.
За його словами, за два дні, 26 жовтня, група повернулася і впродовж дня завантажила ще дві вантажівки перед тим, як поїхати.
До пограбування фонд музею налічував близько 180 експозицій, що містили приблизно 180000 експонатів. Нинішня директорка музею Олена Владимирова приступила до виконання обов'язків після відходу російських військ. Вона зазначила, що важко сказати, скільки саме предметів було вивезено. Вона та охоронець повідомили, що група викрала інвентарні описи музею, що ще більше ускладнить завдання. Відтак, визначити грошовий еквівалент завданих збитків неможливо.
Представники Human Rights Watch відвідали музей 20 листопада та встановили, що згідно з табличками на скляних вітринах зникло щонайменше 450 експонатів, у тому числі скіфське золото, інше золото та срібло, імператорські російські медалі та монети. Серед інших зниклих і, очевидно, вкрадених цінностей – колекція церковних ікон, давньогрецькі вази, тарілки, амфори (грецькі або римські посудини), скульптури та інші предмети, знайдені в цьому регіоні протягом розкопок, зброя та обладунки, декоративні меблі XIX століття, присвячені історії Херсона та області картини, медалі Вермахту та інша символіка часів Другої світової війни, а також стара радянська військова уніформа. Пані Володимирова не знає, куди вивезли викрадені речі.
Свято-Катерининський собор
У Свято- Катерининському соборі зберігалися фрагменти кісток найяснішого засновника Херсона князя Григорія Олександровича Потьомкіна. Священник собору отець Віталій розповів, що наприкінці жовтня до храму прийшла група з 10 російських військовослужбовців та інших людей у цивільному, які попросили провести їм екскурсію, у тому числі до склепу, де зберігалися фрагменти кісток. Під час екскурсії вони робили нотатки та фотографії. Він повідомив, що згодом, 26 жовтня, до собору прийшли 50 військовослужбовців у військовій формі та масках і вимагали доступу до склепу. Потім вони викрали фрагменти кісток і старовинну тканину, в яку ті були загорнуті.
Священник зазначив, що група російських священнослужителів відвідувала церкву в червні, але він не знає, чи брали вони участь у плануванні викрадення фрагментів кісток. 26 жовтня призначений Росією голова Херсонської області Володимир Сальдо заявив, що російські військові вивезли останки «у таємне місце на схід від Дніпра». За словами священника, солдати казали йому, що вивозять останки через побоювання, що їх вкрадуть українські солдати.
У іншому випадку, 26 жовтня, проросійська заступниця голови призначеного Росією окупаційного «уряду», відомого як військово-цивільна адміністрація Херсонської області, Катерина Губарєва повідомила російським ЗМІ, що пам'ятник Потьомкіну був прибраний з головної вулиці Херсона заради його безпеки. «Пам'ятник Потьомкіну – один із символів російської історії Херсона, – сказала вона. «Його треба вберегти за будь-яких умов, навіть ціною евакуації... Ми не здамо місто, ми повернемо його культурні цінності на свої місця. На жаль, не було часу будувати спеціальні споруди, але було прийнято рішення демонтувати та перевезти пам'ятники в безпечне місце».
Державний архів Херсонської області
Директорка Державного архіву Херсонської області Ірина Лопушинська розповіла Human Rights Watch, що російські військові викрали майже всі архівні документи XVIII та XIX століть, які мають історичну цінність, а саме матеріали з наукової, математичної, релігійної, політичної та соціальної історії, у тому числі церков та синагог області, колекцію цінних карт та планів міст, велику колекцію довоєнних газет з різних регіонів України, а також майже все, що належало до дореволюційного періоду. В архіві зберігався рідкісний і цінний «Звід законів Російської імперії» та колекція Херсонського земства – органу місцевого самоврядування, запровадженого у Російській імперії у XIX столітті. Обидва вони були вкрадені.
Пані Лопушинській достеменно невідомо, коли саме відбулося пограбування, оскільки їй не дозволяли заходити до приміщень, поки там перебували російські військові. Але мешканці району розповіли їй, що неодноразово під час окупації бачили, як російські солдати та люди в цивільному одязі, в тому числі деякі мешканці міста, які співпрацювали з російською адміністрацією, виносили документи з національних архівів. Вона сказала, що вперше почула про це у червні, але російські силовики не дозволяли їй та її колегам входити до приміщень.
Вона зазначила, що російські солдати та інші особи у цивільному одязі, очевидно, повернулися 29 липня і почали використовувати головну будівлю як свій адміністративний центр. Жителі будинків поблизу архіву розповіли їй, що з 30 жовтня по 4 листопада, коли росіяни готувалися покинути місто, вони заповнили кілька вантажівок документами як з основної, так і з адміністративної будівель архіву.
На початку грудня, коли представники органів влади підтвердили, що до будівель можна безпечно заходити, пані Лопушинська змогла потрапити туди та оцінити масштаби розграбування.
Музеї Маріуполя
Згідно з наданими Маріупольською міською радою та колишніми та нинішніми директорами трьох музеїв даними, а також повідомленнями засобів масової інформації, у тому числі російських телеканалів, російські збройні формування розграбували Маріупольський краєзнавчий музей, Музей народного побуту та Художній музей імені Куїнджі після того, як взяли місто під свій повний контроль у травні цього року. За словами нинішнього директора, у краєзнавчому музеї знаходилася наукова бібліотека, у якій було зібрано понад 17000 книг та близько 53000 експонатів. У Музеї народного побуту зберігалася етнографічна колекція та різноманітні предмети побуту, у тому числі давньогрецького, єврейського та германського народів, а також старовинні українські та російські предмети побуту. У Художньому музеї імені Куїнджі була зібрана колекція видатних творів живопису, у тому числі відомих художників Архипа Куїнджі, корінного маріупольця, Івана Айвазовського, Миколи Глущенка та Максима Куликова.
Наталія Капустнікова, яка на той час була директоркою трьох музеїв, повідомила ЗМІ, що принаймні частина колекцій музеїв була пошкоджена або знищена десь 20 березня через бойові дії в місті. За повідомленнями російських ЗМІ, після цього та після російської окупації міста, Капустнікова забрала додому і таким чином врятувала деякі музейні експонати, зокрема, три картини Куїнджі. Однак наприкінці квітня Капустнікова, як виявляється, повідомила російським військовим, що переховує ці експонати у себе вдома. У сюжеті російських ЗМІ показано, як вона приводить до себе додому Михайла Желтякова, так званого міністра культури «Донецької народної республіки"» інших людей у цивільному одязі та російського журналіста Олександра Мозгового і показує їм сховані у своїй спальні картини, які потім забрали російські силовики.
За даними Маріупольської міської ради, з трьох музеїв було викрадено понад 2000 експонатів. Згідно з повідомленням у телеграм-каналі Маріупольської міської ради, російські військові вивезли картини Куїнджі, оригінальну картину Айвазовського, старовинні ікони, сувій Тори та понад 200 медалей, виготовлених майстром ХХ ст. Єфимом Харабетом. У знятому у квартирі Капустнікової та в музеях 28 квітня сюжеті журналіст Мозговий заявив, що принаймні деякі з музейних експонатів везуть до Донецька, до так званої «Донецької народної республіки» (ДНР), території Донецької області, контрольованої підтримуваними Росією озброєними формуваннями та наразі окупованої Росією (термін «ДНР» використовується для позначення цієї території, а не як визнання будь-яких її претензій на суверенітет).
24 листопада російські ЗМІ повідомили про заяву Желтякова, що колекція Куїнджі «перейде у власність Міністерства культури Донецької Народної Республіки» і що неушкоджені твори мистецтва передані «на тимчасове зберігання» до музеїв Донецька.
Нинішній директор трьох музеїв Олександр Горе повідомив Human Rights Watch про неможливість з'ясувати, скільки музейних цінностей було розграбовано або знищено, і куди саме вони були вивезені.
Мелітопольський краєзнавчий музей
ЗМІ також повідомляли, що 30 квітня російські військові пограбували Мелітопольський краєзнавчий музей і викрали рідкісні скіфські золоті артефакти, про що повідомили мер міста та директор музею. Два відеозаписи від 29 квітня свідчать про те, що співробітники музею сховали експонати у підвалі, але мародери потім повернулися і викрали їх.
За словами мера міста, колекція Мелітопольського краєзнавчого музею була однією з найбільших і найцінніших в Україні, вона налічувала 50000 експонатів. Директорка музею повідомила New York Times, що російські військові викрали щонайменше 198 золотих виробів, золоті тарілки, рідкісну старовинну зброю, 300-річні срібні монети та спеціальні медалі, а також до 1700 інших предметів. Найціннішою була золота діадема віком 1,5 тисячі років. Директорка сказала, що виймав найцінніші золоті артефакти з виставкових стендів чоловік у білому лабораторному халаті та рукавичках.
Директорка розповіла, що російські силовики викрали її та протягом кількох годин допитували про колекцію, яку вона та інші співробітники музею сховали, щоб вберегти. За її словами, пізніше вони затримали та викрали сторожа музею, який відмовився допомогти їм знайти ці музейні експонати.
Музей історії міста Нова Каховка
Крім того, за повідомленнями ЗМІ, 24 листопада і протягом кількох днів потому російські військові грабували музей історії міста Нова Каховка Херсонської області, один з кількох філіалів мережі історичних музеїв Херсонщини. Місцеві ЗМІ розповіли, що російські війська розграбували колекцію музею, в якій було понад 16000 предметів. Серед найцінніших музейних експонатів були антропоморфні стели (кам'яні пам'ятники часів Ямної культури), давньогрецькі амфори (посудини), булавоподібні наконечники часів катакомбної культури (пробиті камені, насаджені на верхівку затупленої булави), скіфські ритуальні навершя (золоті прикраси на держак меча), золоті сарматські сережки, половецькі кам'яні жіночі фігури та люстри епохи раннього середньовіччя. Оскільки місто досі перебуває під російською окупацією, перевірити інформацію про мародерство досить складно. Штаб національного спротиву України повідомив, що викрадені артефакти були вивезені до Криму, але не уточнив, як це було встановлено.
Інші правові норми
Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року, до якої у 1957 році приєдналися і Росія, і Україна, вимагає від держав вживати заходів для захисту культурних цінностей під час війни. Зокрема, вони зобов'язуються «забороняти, запобігати та, в разі необхідності, припиняти будь-які акти розкрадання, пограбування або незаконного присвоєння культурних цінностей, а також будь-які акти вандалізму у відношенні до культурних цінностей» та «утримуватися від реквізиції рухомих культурних цінностей, що знаходяться на території іншої Високої Договірної Сторони» (п. 3 ст. 4 Конвенції). Держави також зобов'язані вживати всіх необхідних заходів для переслідування та застосування санкцій до осіб, які вчиняють або наказують вчиняти акти мародерства або інші злочини, що порушують конвенцію (Стаття 28 Конвенції).
Гаазька конвенція також регламентує обов’язки окупаційних сил під час збройного конфлікту (Стаття 5). Зобов'язання окупаційної влади полягають у тому, щоб «у міру можливості надавати підтримку компетентним державним органам влади окупованої країни в охороні та збереженні її культурних цінностей». Якщо виникає необхідність «вжити заходів для збереження культурних цінностей, які знаходяться на окупованій території та були пошкоджені внаслідок воєнних дій», а компетентні національні органи влади не в змозі цього зробити, держава-окупант «повинна, наскільки це можливо, в тісній співпраці з такими органами влади, вжити необхідних заходів для їх збереження» (виділено автором). Російські військові або цивільні особи, які діяли разом з ними, стверджували, що вживали заходів для захисту культурних цінностей, але вони не робили цього і не докладали жодних зусиль для цього відповідно до норм міжнародного права. Їхні дії були мародерством і незаконним привласненням, реквізицією або захопленням, а не збереженням культурних цінностей.
Злочини проти культурної спадщини або такі, що посягають на неї, можуть окремо або в сукупності з іншими діями також підлягати покаранню як злочини переслідування, злочини проти людства.
