(Київ, 2 травня 2024 р.) — Від початку грудня 2023 року російські військові, ймовірно, стратили щонайменше 15 українських військовослужбовців під час спроби здатися в полон, і, можливо, ще шістьох, які здавалися або вже здалися в полон, повідомила сьогодні Human Rights Watch. Ці інциденти необхідно розслідувати як воєнні злочини.
«Від початку повномасштабного вторгнення в Україну російські збройні сили скоїли багато жахливих воєнних злочинів, — стверджує заступниця директора відділу криз і конфліктів Белкіс Віллє. — Страти без суду і слідства — тобто вбивства — українських військових, які здалися в полон або отримали поранення, але були холоднокровно розстріляні, що категорично заборонено міжнародним гуманітарним правом, також є одним із таких ганебних злочинів».
Human Rights Watch провело дослідження трьох випадків ймовірної страти без суду та слідства щонайменше 12 українських військових, переглянувши та проаналізувавши відеозаписи з дронів, розміщені в соціальних мережах 2 та 27 грудня, а також 25 лютого 2024 року. У всіх цих випадках українські військовослужбовці демонстрували очевидний намір здатися в полон. Оскільки вони більше не брали участі в бойових діях, тобто вважалися особами, які вибули зі строю (hors de combat), відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та законів війни вони не могли бути об'єктом атаки.
Проаналізувавши відеозаписи дослідники Human Rights Watch встановили місця, де сталися два з трьох інцидентів, проте через відсутність на відеозаписах точних геоданих не змогли встановити точну геолокацію третього. Human Rights Watch також не вдалося з'ясувати, якій зі сторін належав дрон, що знімав відео з місця подій.
У Human Rights Watch перевірили четвертий випадок шляхом аналізу ще одного відео, що з'явилося в соціальних мережах 19 лютого. У ньому двоє російських військових розстрілюють трьох беззбройних українських солдатів, які здалися в полон. Хоча власник сторінки, на якій було викладено відео, вказав місце інциденту, Human Rights Watch не вдалося самостійно його верифікувати.
Розслідування п'ятого інциденту ґрунтувалося на інтерв'ю з українським військовим, відео, що було викладене на одному з Telegram-каналів 16 лютого, а також на матеріалах ЗМІ, зокрема інтерв'ю з членами родини одного з загиблих. За наявною інформацією, у цьому випадку було страчено шістьох військовослужбовців, хоча обставини інциденту були менш очевидними.
У одному з п’яти випадків, що стався 25 лютого, верифіковане відео з дрону, що було широко розповсюджене в Інтернеті, зокрема в мережі X (раніше — Twitter), демонструє, як щонайменше семеро українських військовослужбовців виходять з бліндажа розташованого серед дерев між двома полями, знімають бронежилети, щонайменше один знімає шолом. Усі вони лягають обличчям униз, а п'ятеро російських солдатів ціляться в них зі своїх кулеметів. Російських військових можна ідентифікувати за добре помітними червоними пов'язками на руках і ногах. Потім троє російських солдатів стріляють ззаду і з обох сторін у напрямку українських військових, які явно здалися в полон.
Шестеро українських військових залишаються лежати обличчям вниз, помітно реагуючи на постріли, в той час як один намагається повернутися в бліндаж, але не встигає — в нього влучає куля. Інцидент стався поблизу села Іванівське в Донецькій області. Точне місце спочатку підтвердив волонтер GeoConfirmed EjShahid, а згодом і дослідники Human Rights Watch.
Схоже, випадки таких страт не є поодинокими. Дослідники Human Rights Watch також ідентифікували оприлюднений 5 лютого 2024 року відеозапис з російського дрона, на якому можна побачити окремий момент бою. У цьому випадку дослідникам Human Rights Watch не вдалося встановити, чи здалися українські солдати в полон, але чоловічий голос, який чути на відео та щодо достовірності якого не має очевидних сумнівів, явно віддає накази російським солдатам під час бою в Донецькій області. Голос каже російською: «Полонених не брати, всіх розстріляти». Аудіовізуальний аналіз відеоматеріалів підтверджує висновок про те, що це був російських дрон.
В оприлюдненій у березні 2023 року доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні документально підтверджено страти 15 українських військовополонених російськими військовими та «групою Вагнера» протягом першого року повномасштабного вторгнення. У своєму періодичному звіті за лютий-липень 2023 року ООН підтверджує страту без суду та слідства шести українських військовополонених. В оприлюдненому в березні 2024 року додатковому звіті за три попередні місяці було зафіксовано 12 випадків страти щонайменше 32 захоплених військовополонених або осіб hors de combat. ООН провела незалежну перевірку трьох останніх інцидентів за участю семи українських військовослужбовців.
9 квітня Генеральна прокуратура України заявила про 27 кримінальних проваджень за фактом розстрілу 54 українських військовополонених. У Генеральній прокуратурі повідомили Human Rights Watch, що не можуть надати більш детальну інформацію про ці випадки, але послалися на три видані нею повідомлення про підозру російським військовослужбовцям у скоєнні позасудових страт, одне з яких завершилося заочним рішенням суду, а в нещодавній заяві йдеться про четверту підозру. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні задокументувала випадки жорстокого поводження українських військових з російськими військовополоненими під час повномасштабного вторгнення.
22 квітня Human Rights Watch направила листа міністру оборони Росії Сергію Шойгу з проханням надати детальну інформацію про описані вище випадки, а також про існування будь-яких наказів відданих російським військовим вбивати українських солдатів, які здаються, замість того, щоб брати їх у полон. Відповіді на цей лист ми не отримали.
Міжнародне гуманітарне право, або ж закони і звичаї війни, вимагають від сторін міжнародного збройного конфлікту за будь-яких обставин гуманно ставитися до військовослужбовців, які вважаються особами, які вибули зі строю або hors de combat, а також військовополонених, які вже знаходяться в полоні. Навмисне вбивство чи катування цих людей або жорстоке поводження з ними є воєнним злочином. Міжнародне право суворо забороняє віддання наказу вбивати військовополонених або страчувати солдатів, які здаються в полон, замість того, щоб їх захопити, відомий ще як наказ «нікого не залишати в живих». Такі накази порушують зобов'язання Росії за міжнародним гуманітарним правом і законами та звичаями війни, а також її власні військово-статутні документи. Як віддання такого наказу, так і його виконання є воєнними злочинами.
Крім зобов’язання дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, Росія є учасницею Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (МПГПП), який суворо забороняє позасудові страти.
Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, Росія також взяла на себе обов’язок розслідувати скоєні її військовослужбовцями, або вчинені на підконтрольній їй території воєнні злочини та притягати винних до відповідальності. Проте численні документації порушення міжнародного гуманітарного права в Чечні, Грузії, Сирії та Україні, що документувалися Human Right Watch протягом більш ніж трьох десятиріч, чітко вказують на те, що Росія не бажає переслідувати своїх військовослужбовців за воєнні злочини та інші порушення норм міжнародного права.
«Хоча всі ці інциденти є жахливими, мабуть, найбільше вражають докази того, що принаймні в одному випадку російські військові прямо віддавали накази вбивати солдатів замість того, щоб дозволити їм здатися, тим самим схвалюючи вчинення воєнних злочинів», — зазначила Белкіс Віллє.
Більш детальну інформацію про ще чотири документально підтверджені випадки, а також про наказ Росії не залишати нікого в живих, наведено нижче.
Нижче наведені подробиці чотирьох з п'яти інцидентів. Докладну інформацію про п'ятий випадок наведено вище. Дослідники ретельно проаналізували відео, звернувши увагу на розпізнавальні стрічки кожної зі сторін конфлікту (сині у випадку України та білі або червоні - Росії) та різні відтінки кольорів військової форми, щоб розрізнити російських та українських солдатів. Вони завантажили скріншоти з кожного відео в пошукові сервіси та не знайшли жодних записів про них до початку грудня 2023 року.
Оприлюднене 2 грудня 2023 року відео з дрона, зроблене в Донецькій області
2 грудня відео з безпілотника було розміщено в Telegram на каналі DeepState UA, який належить організації, що працює з відкритими даними та яка з лютого 2022 року публікує карти з оновленнями щодо перебігу бойових дій в Україні. На кадрах можна побачити, як у лісосмузі між двома полями російські солдати страчують двох українських військових, які здалися в полон. На руці в одного з солдатів, одягнутого в українську уніформу, який здався, видно синю стрічку, яку зазвичай носять українські військовослужбовці. Перший український військовий, який здається в полон, виходить з бліндажа з піднятими вгору руками та лягає обличчям вниз на землю через кілька метрів. Шестеро російських військовослужбовців, яких можна впізнати за темнішим камуфляжем, навели зброю на українського солдата та вхід до бліндажа.
З бліндажа виходить другий український солдат. Він згорбився, одна рука напівпіднята, друга звисає. Потім він раптом спотикається. Жоден із них не тримає в руках зброї. Щонайменше двоє російських солдатів продовжують стріляти та страчують другого українського військового, а через кілька секунд розстрілюють і першого, який встає та намагається рухатися до бліндажа після пострілів у його бік.
Human Rights Watch не вдалося самостійно верифікувати місце події. Але на заставці до відео є карта, на якій вказано, що це сталося за 700 метрів на південний схід від села Степове в Донецькій області на сході України. 2 грудня 2023 року Збройні сили України (ЗСУ) у соціальних мережах підтвердили автентичність відео.
Оприлюднене 27 грудня 2023 року відео з дрона, зроблене в Запорізькій області
27 грудня користувач з ніком 4sman4lav_osman, який називає себе добровольцем 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», виклав у Telegram запис відео з дрона. На ньому в полі між селами Вербове та Роботине в Запорізькій області троє українських військовослужбовців стоять на колінах, із руками за головою. Їх оточили четверо російських солдатів, вони стоять на відстані приблизно 15 метрів. Один із російських військових наближається до полонених, з його зброї в напрямку українських солдатів виривається дим, і всі троє миттєво падають на землю. Згодом той самий російський солдат зблизька стріляє у двох українських військових.
Точне місце інцидента спочатку підтвердив член відкритої дослідницької платформи та волонтер GeoConfirmed EjShahid, а згодом і дослідники Human Rights Watch. 28 грудня у соціальних мережах Повітряні сили ЗСУ підтвердили факт інциденту та заявили, що військовослужбовці входили до складу 82-ї десантно-штурмової бригади та на момент вбивства вважалися особами, які вибули зі строю (hors de combat).
Висвітлення у ЗМІ та оприлюднене 16 лютого 2024 року відео з Донецької області
На опублікованому 16 лютого на Telegram-каналі RVvoenkor відео, знятому після захоплення міста Авдіївка в Донецькій області, можна побачити тіла шістьох українських військових. За наявними даними, вони здалися в полон російським підрозділам, які захопили їхню позицію.
Відео містить декілька змонтованих разом кліпів, у яких показано шість тіл. Щонайменше четверо одягнені у військову форму, схожу на ту, яку носять українські військовослужбовці. Вони лежать у каламутній калюжі води та навколо неї. Схоже, що вода в ній забарвлена кров'ю в червоний колір. Жоден із людей на відео не має зброї при собі або поруч. Також не схоже, що на них є бойове захисне спорядження.
Один із загиблих стискає в руках пляшку з водою, а у другого ноги частково обгорнуті українським прапором. У третього на руці синя стрічка, схожа на ту, що носять українські військовослужбовці. У верхньому правому куті відео є водяний знак логотипа Першої Слов'янської бригади сепаратистської Донецької народної республіки (ДНР), а також назва популярного російського Telegram-каналу RVvoenkory.
Військовослужбовець 110-ї бригади ЗСУ Віктор Біляк перебував в Авдіївці 620 днів, допоки разом з іншими побратимами не залишив позицію на околиці міста, коли російські збройні сили взяли місто під повний контроль. Він розповів Human Rights Watch, що вони відходили протягом двох ночей з 13 по 15 лютого, після того, як місто вже було оточене. П'ятеро військових, які перебували на позиціях з Віктором, мали поранення, через які не могли самостійно пересуватися. Один із побратимів Біляка залишився з ними. Всі шестеро солдатів були впевнені, що їх евакуюють.
Вранці 15 лютого, після радіообміну між командиром і шістьма бійцями, двоє з них надіслали декілька повідомлень до групи бригади в месенджері «Сігнал». Human Rights Watch отримала скріншоти цих повідомлень від джерела, якого не можна назвати з міркувань безпеки. Двоє з тих, хто залишився, Георгій Павлов та Андрій Дубницький, надіслали повідомлення про те, що їх і ще чотирьох поранених кинули, та проклинали командирів за те, що вони їх покинули, кажучи, що Бог їх за це покарає. Пізніше у бригаді визнали в соціальних мережах, що не змогли евакуювати поранених через інтенсивні бої та що командування домовилося з російською стороною про їхню евакуацію та подальший обмін.
Як розповіла в інтерв'ю BBC мати Павлова Інна, вранці 15 лютого вона отримала повідомлення від сина: «Росіяни знають, що ми тут самі». Це була остання звістка від нього. За словами Дмитра, зятя Івана Житника, ще одного чоловіка, який залишився, Іван дзвонив йому по відеозв'язку. Він показав запис дзвінка BBC. Посеред розмови в будівлю заходить російський солдат, і голос каже: «Кидай зброю». «Вони вже зайшли?» — питає Дмитро Івана. Той відповідає: «Так». У цей момент Дмитро зупинив запис, йдеться в статті, але дзвінок тривав ще кілька хвилин. «Я побачив бородатого чоловіка, — розповів Дмитро в інтерв'ю ВВС. — Сказав Івану передати йому телефон. Хотів попросити не вбивати хлопців. Але тільки почув голос: «Вимкни телефон».
Віктор Біляк підтвердив Human Rights Watch, що показане на відео в Telegram місце — саме та позиція, яку утримували військові на околиці Авдіївки, де він залишив Павлова, Дубницького, Житника і трьох інших чоловіків. Він також підтвердив, що серед показаних на відео тіл є тіло Дубницького, зазначивши, що впізнав татуювання на його правій руці.
Оприлюднене 19 лютого 2024 року відео, зроблене в Запорізькій області
19 лютого на Telegram-каналі «Аморальна UKRAINE» з'явилося відео ще одного інциденту: двоє російських солдатів, яких можна ідентифікувати за білою стрічкою на пов'язках і темнішим камуфляжем, розстрілюють трьох беззбройних українських військових, яких можна ідентифікувати за військовим камуфляжем світлішого кольору. Двоє українських військових — схоже, що один із них поранений і нетвердо стоїть на ногах — виходять з окопу під прицілом двох російських солдатів, а третій українець лежить на насипу поруч з одним із російських солдатів. До окопу підходить третій російський солдат і відкриває вогонь по українським військовим, які там стоять. Обидва падають додолу.
Потім той самий російський солдат цілиться та розстрілює українського військового, який лежить на насипі та закриває голову руками перед тим, як російський солдат відкриває вогонь. Потім російський солдат перезаряджає зброю та стріляє в усіх трьох українських військових, а інший солдат стріляє в одного з двох українських військових, який, як видається, був ще живий. Хоча на сторінці, де було викладене відео, вказано, що це сталося біля Роботине, Human Rights Watch не вдалося самостійно це підтвердити.
Наказ «нікого не залишати в живих» в оприлюдненому 5 лютого 2024 року відео з дрона, зроблене в Донецькій області
Ще одне відео з російського дрона було завантажено 5 лютого на Telegram-каналі під назвою «АТО Донецк», який поширює матеріали про ДНР і російських військових. На ньому четверо російських солдатів штурмують бліндаж у лісовій місцевості, де переховуються щонайменше двоє українських військових. Чоловічий голос за кадром віддає накази російським солдатам на землі, багато разів повторюючи російською мовою: «Полонених не брати, всіх розстріляти». Human Rights Watch не вдалося на підставі відео встановити, чи здавалися українські військові у полон.
Один із російських солдатів підходить до входу в бліндаж, де знаходяться двоє українських військових, яких можна впізнати за світлим камуфляжем. Перший український військовий починає з обережністю виходити, за ним йде другий, в той час як російський солдат спостерігає за ними. Приблизно через сім секунд російський солдат починає стріляти, після чого обидва українські військові падають на землю. Перший український солдат нерухомо лежить на землі, а другий повзе назад у бліндаж. Голос каже: «Добре, одного вбили, молодці».
Після цього голос каже: «Мужики, розстрілюйте всіх, другий [український військовий] поранений, розстрілюйте його зверху, розстрілюйте, в полон не брати». Другий російський солдат підходить до входу та кидає гранату в бліндаж, куди заповз український військовий. Далі голос каже: «Граната, молодець! На! І другого теж добили. Молодці, хлопці, розумнички».
Human Rights Watch вдалося підтвердити геолокацію на відео — це невеликий лісовий масив за 1,3 км на схід від села Кліщіївка в Донецькій області. Місце спочатку було підтверджено за допомогою Telegram-каналу, що публікує геолокацію подібних відео. Дослідники Human Rights Watch проаналізували аудіозапис на наявність ознак фальсифікації та не виявили жодних. Аудіовізуальний аналіз свідчить про те, що звуки пострілів і розривів гранат на відео збігаються з приглушеними звуками, що передаються по радіо голосу за кадром із затримкою приблизно у 2,5 секунди до зображення на екрані протягом усього відеоролику. Це є переконливим свідченням того, що людина за екраном у режимі реального часу активно командує солдатами на землі, віддаючи їм накази. Відео поширив проросійський Telegram-канал та висвітлили проросійські ЗМІ, що додає впевненості в автентичності аудіозапису.
