(Київ) – Україна робить важливі кроки на шляху до членства в Міжнародному кримінальному суді (МКС), що є знаковою подією в процесі розбудови глобальної системи правосуддя, заявила сьогодні Human Rights Watch. Це результат численних адвокаційних кампаній, які протягом багатьох років проводили українські та міжнародні правозахисні організації. Український уряд повинен забезпечити подальший рух до членства в МКС, скасувавши при цьому обмеження в законі, які можуть дозволити воєнним злочинцям уникнути правосуддя.
21 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла закон, підписаний 24 серпня Президентом Володимиром Зеленським, що передбачає ратифікацію Римського статуту — договору про заснування МКС. Водночас у законі передбачено застосування статті 124 договору, яка дозволяє урядам обмежувати юрисдикцію суду щодо воєнних злочинів протягом семи років після ратифікації.
«Те, що Зеленський підтримав ініціативу парламенту щодо набуття повноправного членства в МКС, є позитивним кроком на шляху до розбудови глобальної системи відповідальності за вчинення найтяжчих злочинів, – зазначила Ліз Евенсон, директорка програми міжнародного правосуддя Human Rights Watch. – Проте через обмеження в законодавстві існує ризик вигороджування осіб, які вчинили злочини. І це не відповідає тому, чого слід очікувати від повноправного членства в МКС».
Для набуття повноправного членства в Суді Україні необхідно вжити ще низку заходів. Закон про ратифікацію набуде чинності лише після ухвалення парламентом законопроєкту, також поданого за ініціативи Президента Зеленського, що стосується імплементації Римського статуту в національне законодавство України. Потім уряд України повинен буде офіційно передати ратифікаційну грамоту на зберігання до штаб-квартири Організації Об'єднаних Націй в Нью-Йорку. Через 60 днів, у перший день наступного місяця, Україна офіційно стане державою-учасницею Римського статуту.
Закон про ратифікацію було прийнято через 10 років після того, як Україна двічі робила заяви про визнання юрисдикції Суду в спеціальних випадках (ad hoc). Попередні визнання Україною юрисдикції МКС стали підставою для проведення розслідувань, за результатами яких були видані ордери на арешт шести суб’єктів, включно з Президентом Росії Володимиром Путіним, за звинуваченнями у скоєнні воєнних злочинів і злочинів проти людяності.
Україна стане 125-ю країною-членом МКС після Вірменії, яка ратифікувала Статут у 2023 році. Як зазначають у Human Rights Watch, це стане ще одним важливим кроком на шляху до утвердження юрисдикції Суду на міжнародному рівні, що матиме ключове значення для розбудови глобальної системи правосуддя, яка покладе край безкарності за міжнародні злочини. Як повноправний член Суду, Україна зможе висувати кандидатів на посади суддів і прокурорів МКС, брати участь у роботі Асамблеї держав-учасниць Римського статуту та затвердженні бюджету Суду, а також долучатися до зусиль, спрямованих на підвищення ефективності виконання Судом свого мандату, зокрема за допомогою надання йому більш активної підтримки на державному рівні. Також ратифікація є вимогою для вступу України до Європейського Союзу.
Посилання в законі на статтю 124 викликає занепокоєння щодо готовності України забезпечити всім постраждалим можливість домогтися правосуддя, вважає Human Rights Watch. За прийнятим законом, держава протягом семи років може не визнавати юрисдикцію суду щодо воєнних злочинів, якщо ці злочини, як стверджується, були скоєні громадянами України. Таке обмеження може бути застосоване, якщо після ратифікації уряд зробить так звану заяву про застосування статті 124.
Лише дві інші країни-члени МКС, Франція та Колумбія, застосовували цю статтю, і в обох випадках обмеження було зняте або скасоване. У 2015 році Асамблея держав-учасниць МКС прийняла поправку про вилучення статті 124 з Римського статуту. Але вона ще не набула чинності, оскільки досі не була ратифікована достатньою кількістю держав-учасниць.
Хоча у тексті законопроєкту йдеться про виключення з юрисдикції Суду лише громадян України, стаття 124 стосується воєнних злочинів, «скоєних громадянами [держави-учасниці] або на її території». Жодна інша держава не намагалася використовувати статтю 124 у такий спосіб. Суд має юрисдикцію щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, скоєних громадянами держав-учасниць або інших держав, які визнали юрисдикцію Суду, та на їхній території.
Спроба України вигородити своїх громадян та одночасно зберегти юрисдикцію суду над громадянами інших держав щонайменше не відповідає принципам Римського статуту, який передбачає забезпечення верховенства права для всіх на рівних засадах. Вибірковий підхід до притягнення до відповідальності може призвести до застосування подвійних стандартів державами щодо міжнародного права та наражає на ризик дискредитації усієї системи міжнародного правосуддя, зазначає Human Rights Watch.
Країни-члени МКС повинні закликати Україну до ратифікації Римського статуту без посилання на статтю 124. Європейський Союз має наполягати на тому, що з огляду на перспективу вступу України до ЄС необхідна ратифікація без застосування статті 124. Країнам-членам МКС також слід якнайшвидше ратифікувати поправку 2015 року, щоб назавжди вилучити статтю 124 зі Статуту.
Навіть за таких обставин рішення України активно працювати над набуттям членства у Суді свідчить про важливу роль МКС у той час, як Суд і ті, хто з ним співпрацює, стикаються з численними загрозами та нападами, вважає Human Rights Watch. У 2023 році російські органи влади видали ордери на арешт прокурора та шістьох суддів МКС після видачі Судом ордеру на арешт Президента Путіна. Російські законодавці також прийняли закон, що передбачає кримінальну відповідальність за співпрацю з МКС.
Нещодавно, після того, як 20 травня прокурор МКС Карім Хан заявив, що вимагає видачі ордерів на арешт двох ізраїльських високопосадовців і трьох лідерів ХАМАСу, Палата представників США прийняла законопроєкт, який передбачає санкції проти представників Суду. Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу закликав уряди не допустити видачі Судом ордерів на арешт. Дев'яносто чотири країни-члени МКС заявили про «непохитну підтримку» Суду на тлі цих погроз.
Згідно з так званим «принципом взаємодоповнюваності» МКС може здійснювати свою юрисдикцію лише тоді, коли країна або не бажає, або не здатна розслідувати та притягати до відповідальності за ці тяжкі злочини. Гарантувати правосуддя за тяжкі злочини – це в першу чергу обов'язок держави, громадяни якої причетні до їх скоєння.
Замість того, щоб обмежувати юрисдикцію МКС, Україна має докласти максимум зусиль для повного приведення свого національного законодавства у відповідність до Римського статуту та міжнародного права, зокрема шляхом впровадження норм, які дозволять ефективно розслідувати та притягати до відповідальності за геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини у своїх державних судах, а також забезпечити функціонування національної системи кримінального правосуддя у взаємодії з МКС. Для пришвидшення процесу ратифікації український парламент має якнайшвидше розглянути, вдосконалити та ухвалити імплементаційне законодавство.
«Хоча цю довгоочікувану ратифікацію можна тільки вітати, запроваджені у законі обмеження викликають занепокоєння через бажання України самостійно вирішувати, хто має постати перед судом за тяжкі злочини, – зазначила Ліз Евенсон. – Україна ще має час виступити за рівне правосуддя для всіх та ратифікувати Статут без жодних обмежень».
